Туалет на дачі своїми руками — покрокова інструкція

533

Неважливо, де Ви проживаєте – або постійно у власному будинку в сільській місцевості, або сезонно в дачному будиночку або в будинку за містом – фізичні потреби людини залишаються незмінними протягом кількох тисяч років.

Хіба що змінювалися ступінь комфорту і зручності, куди ж без цього?

Так виглядає туалет про який піде мова в даній інструкції

Роздуми з цього питання лягли в основу «фундаменту» пропонованої нижче конструкції однієї з найпопулярніших дачних і сільських будівель – туалету.

Здавалося б звичайний туалет… Проте важливість цього простого споруди неможливо переоцінити.

Принципи зручності і функціональності тут органічно поєднуються з привабливим і естетичним зовнішнім виглядом дерев’яної споруди, не втрачаючи при цьому конструктивної міцності і жорсткості.

У наш час сучасна деревообробна промисловість виробляє велику кількість різноманітного погонажу, що дає багато можливостей для подібного творчості.

У поєднанні з недорогими і цілком доступними в наш час електроінструментами, це може допомогти Вам без особливих зусиль і витрат повторити подібну конструкцію.

Зміст статті

  • 1 Інструмент
    • 1.1 Підбір необхідного матеріалу для будівництва
    • 1.2 Збірка каркаса туалету
    • 1.3 Обшивка стін і підлоги туалету
    • 1.4 Зводимо покрівлю у туалеті
    • 1.5 Робимо вікна в туалеті
    • 1.6 Робимо двері в дачний туалет
    • 1.7 Фарбування туалету

Інструмент

З ручного інструменту знадобиться, перш за все, вимірювальний та розмічальний – рулетка, косинець, олівець. Можливо крейдяної шнур, складаний метр.

З іншого – добре наточенная гостра ножівка по дереву, пара гострих стамесок, киянка або молоток, ручний рубанок, склоріз, стусло для ножівки…(див. рис. 2, 3, 4)

З електроінструменту бажано мати електролобзик (див. рис. 5), електродриль (див. рис. 7), акумуляторний шуруповерт (див. рис. 6), найпростішу фрезерну машинку (див. рис. 8), набір фрез по дереву, набір свердел по дереву, найбільш поширені насадки для саморізів.

Підбір необхідного матеріалу для будівництва

При відборі пиломатеріалу потрібно дотримуватися декількох основних умов:

  • Для каркаса підійде струганий сосновий брус перетином 45*105 мм, достатньо 7-8 штук довжиною 3 метри кожен.
  • Відбирати потрібно як можна більш рівний і сухий брус, з можливо меншою кількістю великих сучків, без синяви і почернений.
  • Для підлоги бажано відібрати рівні і міцні обрізні стругані дошки модрини, товщиною не менше 40 мм.
  • Для обшивки стін була використана так звана імітація бруса з модрини. Вибір модрини обумовлений її стійкість до різних несприятливих атмосферних умов. І, що важливо, декоративні властивості модрини по красі і виразності текстури набагато перевершують деревину таких популярних хвойних порід як сосна і ялина.

Для цієї мети також підійде так званої блок-хаус – дерев’яні панелі, що імітують оциліндрована колода.

  • Подібний погонаж має різні стандартні довжини. Це необхідно врахувати на етапі визначення розмірів конструкції, щоб при торцюванні було як можна менше невикористовуваних обрізків.
  • Основа покрівлі – обрізні стругані соснові дошки перерізом 30*150 мм. Критерії відбору – рівні, сухі, без синяви.
  • Для віконець необхідно відібрати рівні і міцні, без сучків, соснові стругані бруски перерізом 45*45 мм.
  • При виборі металевого кріплення бажано уникати застосування чорних саморізів через їх недостатню міцність. Для скріплення дерев’яних деталей бажано використовувати жовті або білі саморізи по дереву діаметром не менш 4 мм

Збірка каркаса туалету

Складання каркаса найбільш зручно почати з виготовлення нижньої обв’язки. Чотири бруса необхідної довжини потрібно з’єднати вполдерева (див. рис. 9) і скрутити так званими «глухарями» — потужними саморізами діаметром 8 мм і завдовжки 120-150 мм з шестигранними головками під ключ (див. рис. 10).

Рис.9. Нижня обв’язка каркаса

Рис.10. Самонарізи

Лінії вирізів розмічаються косинцем, по них робляться два паралельних різання ножівкою, а відхід видаляється стамескою.

Головна умова при розмітці брусків нижньої обв’язки – необхідно витримати необхідну відстань між внутрішніми кутами. Так, в даному випадку, ширина передньої і задньої стінки – 120 см, ширина бічних стінок – 90 див. Це обумовлено стандартною довжиною дерев’яних панелей – 3 м. Такі розміри не дають обрізків при торцюванні, так як від однієї панелі відрізаються дві деталі по 90 см і одна 120 див.

На всіх кутах фрезеруються фаски шириною 5-6 мм.

В результаті отримуємо готову дерев’яну раму-підстава (див. рис. 11), до якого надалі будуть кріпитися стійки каркаса.

Рис. 11. Підстава туалету

Стійки обрізаються з невеликим припуском по довжині і розкладаються рівної поверхні для збору передньої стінки (див. рис. 12). Довжина – 15 см для кріплення до нижньої обв’язки і плюс 185 см у висоту, разом – 200 див.

Нижній горизонтальний брусок прикручується тимчасово – від його нижньої сторони відраховується висота і він фіксує форму.

Малюнок 12

Верхні похилі бруски – це своєрідні крокви маленької покрівлі. Звис покрівлі бажаною зробити максимально можливим – в даному випадку близько 30 см (див. рис. 13). Це необхідна умова для захисту дерев’яних стін від дощових опадів.

Малюнок 13

Довжина верхніх брусків підбирається експериментально, з урахуванням ширини по передній стінці (120 см) і кута нахилу даху – близько 25 градусів (див. рис. 14).

Малюнок 14

Місця перетину двох брусків відзначаються олівцем, щоб зробити розмітку для вирізання кутів (див. рис. 15).

Малюнок 15

За допомогою косинця з’єднуються позначки (див. рис. 16).

Малюнок 16

Ножівкою бруски відрізаються по розмітці (див. рис. 17) і в результаті виходять чотири однакові деталі (див. рис. 18).

Малюнок 17

Малюнок 18

Аналогічним чином розмічаються вертикальні стійки (див. рис. 19) і обрізаються в необхідний розмір (200 см) і кут (див. рис. 20).

Малюнок 19

Малюнок 20

Олівцем розмічаються фігурні вирізи на кінцях похилих верхніх брусків (див. рис. 21).

Малюнок 21

І з допомогою електролобзика відрізається зайве по зробленій розмітці (див. рис. 22).

Малюнок 22

Аналогічним чином робляться вирізи на брусках (див. рис. 23).

Малюнок 23

В результаті виходять фігурні вирізи однакової форми на всіх чотирьох брусках (див. рис. 24).

Малюнок 24

На всіх гранях верхніх брусків і вертикальних стійок фрезеруються фаски глибиною 5-6 мм (див. рис. 25).

Малюнок 25

В результаті виходять акуратні деталі однакової довжини і однакової форми (див. рис.26 і 27).

Малюнок 26

Малюнок 27

Збірка здійснюється за допомогою саморізів.

Для цього попередньо свердляться отвори в прикручують брусках. Діаметр свердла – на 0,5-1 мм більше, ніж діаметр різьби самого саморіза (див. рис. 28).

Малюнок 28

За допомогою шуруповерта з насадкою, відповідної капелюшку саморіза, по черзі скріплюємо дві деталі разом (див. рис. 29).

Малюнок 29

Просвердлений отвір дозволяє вкручиваемому саморізу міцно позиціонувати дві деталі і, крім того, допомагає уникнути що скручуються в деталях тріщин від розколювання при укрученні (див. рис. 30).

Малюнок 30

Аналогічним чином попередньо засверлівают отвори у верхніх брусках (див. рис. 31).

Малюнок 31

Для такої ширини прикручиваемой деталі достатньо двох саморізів на кожен вузол кріплення (див. рис. 32).

Малюнок 32

Так як в передній стінці буде встановлена двері, то необхідно зробити отвір для неї. Для цього у каркасі необхідно прикріпити симетрично дві додаткові стійки такого ж перерізу, як і кутові стояки. Крім формування дверного отвору, ці стійки дозволять згодом без додаткових зусиль закріпити декоративні віконця.

Рулеткою розмічаються необхідні відстані (приблизно 160 мм від внутрішнього краю кутових стійок) і прикручуються дві додаткові стійки (див. рис. 33).

Малюнок 33

Виступаючі верхні частини обрізають ножівкою по місцю (див. рис. 34).

Малюнок 34

Для надійності вузол кріплення верхніх брусків можна посилити, прикрутивши додаткову прокладку з обрізків бруса (див. рис. 35).

Малюнок 35

Щоб задня стінка була такий же за розмірами, як і передня стінка, використовуємо зібрану стінку в якості шаблону. Закріпивши на передній стінці деталі каркаса за допомогою струбцин, за такими ж розмірами збирається і задня стінка (див. рис. 36).

Малюнок 36

Після попереднього складання основних частин їх можна скріплювати в єдиний каркас. Тимчасові нижні бруски служать обмежувачами, з допомогою яких у всіх стійок у каркасі буде однакова висота (див. рис. 37). Нижня обв’язка попередньо виставляється по рівню, щоб згодом не було перекосів.

Малюнок 37

В стійках електродрилем засверлівают за два отвори діаметром 8 мм (див. рис. 38). В обв’язці свердлити отвори діаметром 6 мм.

Малюнок 38

Після засвердлювання стійки прикручуються до нижньої обв’язки саморізами-глухарями діаметром 8 мм і довжиною 100 мм (див. рис. 39).

Малюнок 39

Щоб витримати однакову відстань між двома стінками у верхній частині вони тимчасово скріплюються планками однакової довжини.

На цьому складання каркаса – «скелета» всієї конструкції – закінчена (див. рис. 40).

Малюнок 40

Обшивка стін і підлоги туалету

Для обшивки підлоги використовується обрізна дошка з модрини. Для виключення щілин від усихання дощок потрібно використовувати або готові шпунтовані дошки або в обрізних дошках прорізати пази і вставити рейки місця стикування дощок.

Дошки найзручніше кріпити паралельно бічних стінок – так простіше робити вирізи під стійки. Відстань між зовнішніми контурами нижньої обв’язки є необхідною довжиною дощок (див. рис. 41).

Малюнок 41

Для мінімізації обрізків бажано підбирати таку стандартну довжину, щоб одна дошка торцевалась без залишку. Розмітка рулеткою і косинцем буде сприяти рівним краях, що важливо (див. рис. 42).

Малюнок 42

Всі розмічені дошки розрізаються ножівкою по дереву (див. рис. 43).

Малюнок 43

Після цього з допомогою косинця необхідно ретельно розмітити місця вирізів у дошках під стійки (див. рис. 44).

Для цього дошка прикладається впритул до стійок, і прочерчиваются лінії за розмірами стійки, глибина вирізів відповідає відстані, на яке дошка не доходить до краю.

Малюнок 44

Частини з розміткою, які підлягають видаленню, позначаються штрихуванням (див. рис. 45).

Малюнок 45

Рівно по лінії дошка акуратно прорізається ножівкою, яку слід тримати перпендикулярно лінії різу (див. рис. 46).

Малюнок 46

Після цього легкими ударами стамески видаляється відхід (див. рис. 47).

Малюнок 47

Аналогічним чином робляться вирізи під інші стійки (див. рис. 48).

Малюнок 48

На верхніх торцевих частинах дощок у місцях вирізів фрезерною машиною знімаються фаски.

В укладених дошках розмічаються і свердляться отвори для кріплення на однаковій відстані від краю дощок (див. рис. 49).

Рисунок 49

Саморізами по дереву дошки щільно без зазорів прикручуються до брусків нижньої обв’язки (див. рис. 50).

Малюнок 50

Таким чином виходить рівний і акуратний, без щілин, дерев’яна підлога (див. рис. 51).

Рисунок 51

Обшивка каркаса справа нескладна, але вимагає аналогічної акуратності.

Дерев’яні панелі ретельно розмічаються по довжині за допомогою рулетки (див. рис. 52).

Малюнок 52

І косинця (див. рис. 53).

Малюнок 53

Після розмітки панелі розрізаються на частини необхідної довжини (див. рис. 54).

Малюнок 54

В результаті виходять панелі двох розмірів – короткі для зашиття бічних стінок і довгі для зашиття задньої стінки (див. рис. 55).

Малюнок 55

Так як дана дошка має робочу ширину 140 мм, то необхідно кожну сторону кріпити на два самореза, максимально близько до краю дошки – приблизно 20-25 мм. Це буде деякою мірою стримувати дерев’яні панелі від жолоблення.

Для виключення розтріскування панелей від закручується саморізів і для щільності з’єднання, всі деталі перед кріпленням попередньо засверлівают по розмітці (див. рис. 56).Для цього одна розмічена деталь накладається на другу і просвердлюються отвори у всіх панелях по цьому шаблону.

Малюнок 56

Підготовлені таким чином панелі прикручуються до стійок каркаса саморезами по дереву, довжиною близько 50 мм (див. рис. 57).

Малюнок 57

Якщо гребінь панелі входить дуже щільно у відповідний паз (або панель трохи викривлена), то необхідно акуратно підбити панель зверху дерев’яною або гумовою киянкою, підклавши під киянку такий же обрізок, щоб не розколоти панель (див. мал. 58).

Малюнок 58

Таким чином кріпляться всі панелі до верхньої частини каркаса, де, можливо, доведеться урізати останні панелі, щоб вони не виступали над площиною даху (див. рис. 59).

Малюнок 59

Зводимо покрівлю у туалеті

Перед укладанням покрівельного матеріалу на обидва ската прикручуються впритул обрізні дошки (див. рис. 60 і 61).

Малюнок 60

Малюнок 61

Якщо бічні звиси покрівлі були сформовані виносом крокв на 30 см від бічних стінок, то звиси покрівлі спереду і ззаду формуються довжиною дощок – для цього потрібно додати до ширини бічних стінок задній звис (близько 20 см) і передній звис (близько 30 см). Склавши три розміру разом, виходить необхідна довжина дощок.

В якості покрівельного покриття в даному випадку використовується металочерепиця. У наш час на ринку представлено безліч варіантів покрівельних покриттів різного типу і колірної забарвлення, так що можливості вибору практично не обмежені.

Металочерепиця кріпиться до дощок покрівельними саморізами (див. рис. 62).

Малюнок 62

Після цього залишається закрити спереду і ззаду торцеві частини акуратними дошками, які прикручуються саморізами (див. рис. 63).

Робимо вікна в туалеті

Віконця використовуються не тільки в якості декорації, оскільки в значній мірі формують зовнішній вигляд всього дерев’яної будови. В деякій мірі вони грають суто практичну роль, так як є світлопрозорої конструкцією, що в деякій мірі надає своєрідний внутрішній затишок.

Для того, щоб зробити такі віконця, знадобиться кілька брусків перерізом 45*45 мм і довжиною __ мм (див. рис. 64).

Малюнок 64

Насамперед необхідно випиляти чверть у кожному бруску. Для цього потрібно налаштувати виліт пильного диска на циркулярному верстаті на 20 мм (див. рис. 65).

Малюнок 65

Після цього непотрібна частина брусків акуратно вирізається (див. рис. 66).

Малюнок 66

Підготовлені таким чином бруски розкладаються на рівній поверхні і розмічаються внутрішні габаритні розміри кожного віконця – сформована чверть необхідна для того, щоб вставити віконце в проріз між стійками (див. рис. 67).

Малюнок 67

Далі поперечні і поздовжні бруски обрізаються в необхідний розмір за допомогою ножівки і розпилювального стусла (див. рис. 68).

Малюнок 68

Деталі скріплюються між собою саморізами, тому обов’язково необхідно засвердлити які прикручуються деталі (див. рис. 69).

Малюнок 69

Встановлюємо у фрезерну машинку фрезу для зняття фаски (див. рис. 70).

Малюнок 70

І знімаємо фаски шириною 7-8 мм на всіх поздовжніх і поперечних ребрах (див. рис. 71).

Малюнок 71

В результаті фрезерування виходять акуратні деталі (див. рис. 72).

Малюнок 72

Отримані деталі скріплюються за допомогою саморезов в рамки (див. рис. 73).

Малюнок 73

Виступаючі куточки на внутрішній частині поперечних брусків обрізають ножівкою (див. рис. 74).

Малюнок 74

Відхід підрізається і зачищається стамескою (див. рис. 75).

Малюнок 75

Цією частиною рамки вставляються в отвір (див. рис. 76).

Малюнок 76

Для установки стекол потрібно всередині прорізати паз по всьому периметру рамок. Для цього встановлюється дискова фреза в фрезерну машинку (див. рис. 77).

Малюнок 77

І за кілька проходів фрезерується внутрішній паз шириною на 1-2 мм більше товщини скла. Стандартна товщина рельєфного скла – 4 мм. Глибина паза – 10 мм (див. рис. 78).

Малюнок 78

З більш тонкого бруска потрібно зробити перемички, які будуть вставлятися між стеклами. У них таким же чином зняті фаски і з двох сторін фрезерованы пази під скло. Такі короткі деталі зручно робити з однієї довгої заготовки – тобто спочатку зняти фаски і прорізати пази вздовж довгих сторін потім відрізати необхідну кількість деталей і зняти фаски з торцевих частин (див. рис. 79).

Малюнок 79

Після підготовки рам вирізаються скла (див. мал. 80). Залежно від початкового ескізу варто розрахувати відразу їх кількість. На будівельних ринках в даний час різноманітний вибір такого скла, яке на місці можуть відрізати в потрібний розмір. Більш бюджетний варіант – використати старе скло з дверей або звичайне віконне скло, яке з одного боку заматировать (зашліфувати) вібраційної шліфмашинки, щоб зробити його непрозорим.

Малюнок 80

Після підготовки стекол збираються рами (див. рис. 81).

Для цього відкручується одна з поперечок і в паз вставляються по черзі скла і дерев’яні перемички.

Малюнок 81

Після цього нижня поперечина прикручується на своє місце (див. рис. 82).

Малюнок 82

Паз під скла навмисно було зроблено більше товщини скла на 1-2 мм, щоб заповнити тепер утворився зазор прозорим силіконовим герметиком (див. рис. 83).

Пластиковий носик у туби зрізається для отримання валика завтовшки 3-4 мм.

Малюнок 83

Після заповнення зазорів герметик акуратно розрівнюється (див. рис. 84). Для висихання герметика бажано почекати кілька годин.

Завдяки заповнення зазорів в рами не буде потрапляти дощова вода і крім того скла будуть міцно зафіксовані від вібрацій.

Малюнок 84

Рами фіксуються у підготовлених для них отворах саморізами. Для цього з внутрішньої сторони стійок просверліваются отвори, через які вкручуються саморізи (див. рис. 85).

Попередньо у верхній і нижній частинах прорізів прикручуються короткі обрізки дерев’яних панелей.

Малюнок 85

Робимо двері в дачний туалет

Двері збирається з таких же дерев’яних панелей, тільки у вертикальному положенні.

Для цього заміряються розміри отвору і набирається дверне полотно необхідної ширини і довжини. Якщо полотно ширше отвору – то вона обрізається в потрібний розмір симетрично – таким чином, щоб крайні панелі були однакової ширини.

До ширині прорізу слід додати по 2 см справа і зліва – оскільки двері буде перекривати стійки.

Верхня частина обрізається під таким же кутом, що і верхні бруски каркаса.

Після обрізки розмір фрезеруються фаски по периметру (див. рис. 86).

Малюнок 86

Панелі скріплюються один з одним за допомогою поперечок, які вирізаються з обрізків панелей. За рахунок ширини панелей можна обійтися без укосини – жорсткість полотна буде досягатися за рахунок саморізів і нанесення силіконового герметика перед прикручиванием поперечок (див. рис. 87).

В поперечках обов’язково слід попередньо просвердлити отвори.

Малюнок 87

Навіси бажано вибрати з довгим плечем і прикручувати їх у ті місця, де прикручені поперечки (див. рис. 88).

Малюнок 88

Щоб виставити зазор у 4-5 мм між підлогою і дверима, досить підкласти під двері стамеску (див. рис. 89).

Малюнок 89

Один з важливих елементів – дверні ручки – виготовляються з обрізків вигнутих гілок дерева (див. мал. 90). Ручки кріпляться до дверей саморізами.

Малюнок 90

Щоб зовні не було видно капелюшків від саморізів, спочатку слід прикрутити внутрішню ручку, а після цього, заплющивши ручкою капелюшки саморезов, зовнішню.

Малюнок 91

Кути всієї конструкції закриваються нащільниками шириною 70-80 мм і завтовшки 12-15 мм Вони кріпляться на саморізи (див. рис. 92 ).

Малюнок 92

Фарбування туалету

Остаточний зовнішній вигляд всієї дерев’яної конструкції визначається фарбуванням. Покриття бажано вибирати атмосферостійке, розраховане для експлуатації у вуличних умовах (див. рис. 93).

Малюнок 93

Фарба або просочення наносяться пензлем в один або два шари. Для більш явного виділення структури деревини необхідно ретельно розтирати пензлем матеріал по всій офарблює поверхні (див. рис. 94.)

Малюнок 94

Після просушування покриття, рекомендованого виробником в інструкції, роботу можна вважати закінченою… (див. рис. 95, 96, 97 і 98)

Готовий дачний туалет — фото

Фотографія туалету збоку

Дачний туалет готовий