Що краще дифавтомат або УЗО

16

При створенні або реконструкції внутрішньо або домашньої електричної мережі недостатньо обмежуватися тільки прокладкою проводів (нехай навіть і необхідного перерізу) і зручною для повсякденного користування розстановки розеток і вимикачів. Особливу увагу завжди повинно видалятися заходів забезпечення безпеки експлуатації як самої мережі, так і підключених до неї побутових приладів. Сумна статистика свідчить, що до чверті всіх зареєстрованих пожеж відбувається з причин, пов’язаних з несправністю або недосконалістю домашнього «електрогосподарства». А в зведеннях пригод продовжують зустрічатися повідомлення про трагічні випадки від ураження людей електричним струмом при користуванні освітлювальними приладами або домашньою технікою.

Що краще дифавтомат або УЗО

Щоб убезпечити і себе, і своїх домочадців, забезпечити збереження житла та всього що знаходиться у нього майна, господар просто зобов’язаний передбачити встановлення спеціальних приладів захисту. В наш час пропонується кілька їх різновидів – це ті, що прийшли на зміну плавких запобіжників автоматичні вимикачі, пристрої захисного відключення (УЗО) і диференціальні автомати. І у тих, хто вперше зайнявся цією проблемою, нерідко виникає питання – а що краще дифавтомат або УЗО? Постараємося відповісти на нього.

Зрозуміло, що самостійно братися за електротехнічний монтаж, при цьому не маючи навичок – це авантюра, причому, іноді навіть вельми небезпечна для життя. Але знати такі питання корисно всім, хоча б з тих міркувань, щоб можна було грамотно спланувати «бюджет» реновації домашньої мережі. Так і з запрошеним електриком буде спілкуватися простіше, так як багато хто з таких самодіяльних майстрів — великі любителі «навішати локшини» необізнаних господарям, щоб здерти зайві гроші.

А щоб можна було порівнювати диференціальний автомат з ПЗВ, необхідно, напевно, хоч трохи мати уявлення про їх будову і функції.

Зміст статті

  • 1 Прилади, що забезпечують безпеку домашніх електричних мереж та їх окремих ділянок
    • 1.1 Які рівні захисту повинні передбачатися в домашніх електричних мережах
    • 1.2 Автоматичні вимикачі
    • 1.3 Пристрій захисного відключення (УЗО)
    • 1.4 Диференціальні автомати
  • 2 Що краще поставити: УЗО + автоматичний вимикач або диференціальний автомат?
    • 2.1 Що займе більше місця?
    • 2.2 Що простіше в електротехнічному монтажі?
    • 2.3 Діагностика несправностей в електричній мережі
    • 2.4 Ремонтопридатність збирається схеми
    • 2.5 Питання фінансового характеру
  • 3 Відео: УЗО або диференціальний автомат – якого приладу віддати перевагу?

Прилади, що забезпечують безпеку домашніх електричних мереж та їх окремих ділянок

Які рівні захисту повинні передбачатися в домашніх електричних мережах

Якщо бути зовсім точним, то заголовок, винесений у назву статті, не є цілком коректним. Відставимо убік стислість, і спробуємо сформулювати інакше. Отже, що краще використовувати для забезпечення необхідних рівнів захисту – диференціальний автомат або поєднання автоматичного вимикача з пристроєм захисного відключення (УЗО)? Саме тому перша ілюстрація статті зроблена такою, яка є, а не інакше.

Друга поправка. Питання не варто, напевно, про те, що краще в плані надійності в роботі та забезпечення необхідної безпеки. Обидва варіанти однаково ефективні, і порівнювати їх доводиться за зовсім іншими критеріями, про яких і піде мова нижче.

Але для початку тим читачам, хто має недостатньо чітке уявлення про призначення цих корисних пристроїв, треба хоча б дати деякі пояснення з їх пристрою і дії.

Отже, які основні «неприємності можуть очікувати споживача при експлуатації домашньої електричної розводки.

  • Перевантаження, тобто ситуація коли сумарне значення навантаження, одночасно підключеної , перевершує можливості проводів підвідної лінії живлення. Причини можуть бути різними. Дуже часто – це непродумане підключення потужної побутової техніки до старої проводки, не відповідає сучасним вимогам. Те ж саме може статися, коли одночасно до однієї, нехай навіть якісно прокладеної лінії, підключається відразу кілька потужних приладів. Не секрет, що багато господарі занадто захоплюються застосуванням трійників, і в результаті на одну розетку випадає таке навантаження, з якої підводить проводка впоратися просто не в змозі.

У підсумку це завжди призводить до сильного нагрівання проводів, що викликають плавлення ізоляції або навіть пластикових корпусів розеток або побутових приладів. Цілком зрозуміло, що така ситуація запросто може привести до відкритого вогню.

Оплавлення ізоляції проводів внаслідок перевантаження – одна з досить поширених причин виникнення пожеж

Оплавлення ізоляції, зрозуміло, стає причиною і появи короткого замикання з усіма його «принадами». Особлива небезпека такого явища полягає ще і в тому, що порушення цілісності проводки може виникнути на прихованому ділянці, і наслідки можуть бути абсолютно не передбачуваними.

До речі, режим перевантаження іноді трапляється і не з вини господарів. Бувають ситуації, коли до таких наслідків призводять несправності приладів споживання. Скажімо, міжвиткове замикання в обмотці електродвигуна або якесь часткове порушення цілісності нагрівального елемента електричного обігрівача.

Отже, цілком очевидно, що повинна бути передбачена система аварійного відключення при перевантаженні лінії.

  • Коротке замикання. Якщо з якихось причин стався контакт проводу фази і нуля (фази і заземлення), то вся потужність ділянки мережі різко зосереджується на дуже обмеженій ділянці. Безумовно, це призводить до миттєвого високотемпературного нагрівання провідників, до утворення між ними електричної дуги. І якщо перевантаження лінії дає деяку ймовірність відкритого загоряння, то коротке замикання в більшості випадків безпосередньо приводить до нього.

Коротке замикання – завжди, за будь-яких умов стає областю критично високих температур, що призводять до відкритого вогню.

Навіть в умовах своєчасного спрацьовування захисту коротке замикання може призвести до пожежонебезпечної ситуації. Страшно навіть уявити, чим може закінчитися це ПП, якщо лінія залишиться включеним.

Можливих причин короткого замикання досить чимало.

— Це може бути неякісна або з часом прийшла в непридатність ізоляція проводки.

— Зрозуміло, що однією з частих причин стає вже розглянута вище перевантаження лінії з плавленням ізоляції.

— Випадкове потрапляння сторонніх предметів або речовин на струмопровідні деталі.

— Неуважність, допущені помилки або абсолютно безграмотні дії при монтажі внутрішньобудинкових ліній.

— Грубі порушення правил експлуатації приладів.

— Поломки побутової техніки (наприклад, знос підшипників електродвигунів або механічні пошкодження розташованих усередині проводів і контактів) або вихід з ладу елементів електронних або електромеханічних схем приладів.

Як видно з перерахованого, передбачити наперед всі причини просто неможливо. І, стало бути, необхідно передбачити захист, яка б миттєво розривала лінію живлення в разі короткого замикання.

  • Струми витоку. Під цим терміном образно можна розуміти електричний струм, що проходить від фази до «землі» по несанкціонованому, тобто не призначеного для цього і небажаного шляху.

Пояснюється це тим, що ізоляція струмопровідних елементів далеко не завжди ідеальна вже сама по собі, тобто навіть в абсолютно новому неизношенном стані. Плюс до того з часом вона старіє, кілька розтрачуючи свої діелектричні якості. Загострити ситуацію здатні періодичні перевантаження ліній, про яких вже розповідалося. В результаті електричний струм знаходить собі шляхи для розповсюдження – через металеві корпуси побутових приладів, заземлені труби опалювальних або водопровідних систем, за арматурного каркасу залізобетону, а часом – і зовсім по вологим оштукатурених поверхнях стін. І при дотику до таких предметів або конструкцій людина може замкнути ланцюг через себе.

Приблизна схема можливого впливу на людину струмами витоку

1 – корисне навантаження.

2 – схематичне зображення опору ізоляції.

3 – металевий корпус побутового приладу або деталь будівельної конструкції.

Головною небезпекою в побутових умовах стає можливе ураження людини електричним струмом. Напевно, багато хто стикався з явищем, коли при дотику до пральної або посудомийної машини, на електричній плиті або в духовці, а іноді – навіть до сантехнічних приладів відчувається неприємний вплив електрики. Це вже ознака чрезвычано високої небезпеки!

Безпечним для людини при напрузі 220 В вважається сила струму, не перевищує 1,5 мА – саме при таких показниках вже починається відчуватися вплив. При струмах близько 2÷7 мА виникають судомні реакції пальців і кистей рук, а при 10 і вище людина вже навіть не в змозі самостійно відірвати руку від провідника (провідної поверхні). І чим довший контакт, тим менше опір людського тіла, і тим вище ймовірність настання незворотних наслідків.

Близькість води і заземлених труб, волога атмосфера – все це безпосередньо сприяє поширенню струмів витоку від численних побутових приладів.

Особливу небезпеку струми витоку представляють у приміщеннях з підвищеною вологістю – самі умови сприяють високої провідності. А та кухні, а ванні в сучасних будинках і квартирах буквально напхані електричними побутовими машинами і приладами.

Боротися з виникненням струмів витоку – надзвичайно складно. Тим більше ніхто не застрахований від того, що абсолютно безпечна, наприклад, посудомийна машина не стане джерелом реальної загрози завтра. Отже, необхідно пристрій, яке могло б миттєво вимкнути електроживлення, якщо при дотику з приладом струм витоку досягає небезпечних величин.

Всі ці три головні небезпеки прийняті в розрахунок при створенні приладів захисту.

Автоматичні вимикачі

Ці компактні пристрої модульної конструкції прийшли на зміну колись раніше повсюдно встановлюються плавких запобіжників – «пробок». Пряме призначення – захист внутрішньої внутрішньоквартирної мережі або виділеного її ділянки від перевантаження і короткого замикання.

Автоматичні вимикачі – надійний захист мережі від коротких замикань і перевантажень

Метою цієї публікації не ставиться докладний розгляд пристрої автоматичного вимикача, так само, як і інших приладів. Тому обмежимося коротким описом і принципом роботи.

Сучасний автоматичний вимикач має модульну конструкцію, укладений в компактний пластиковий корпус. З лицьовій частині є рукоятка включення ланцюга, з тильної – спеціальний паз із засувкою – для фіксації вимикача на дін-рейку.

Будь вимикач розрахований на певний номінальний струм навантаження. Його значення обов’язково вказується на корпусі приладу.

Примерто так всередині виглядають сучасні автоматичні вимикачі

Замикання контактів забезпечується при переводі рукоятки у верхнє положення. Спеціальний механічний пристрій зачеплення (сукупність важелів і стопорів) забезпечує фіксацію в цьому положенні.

А ось рівнів спрацьовування на розмикання контактів передбачено два. Один розчіплювач має біметалічний (теплової) принцип дії, другий – електромагнітний.

Отже, проходження струму через провідник завжди супроводжується виділенням певної кількості тепла. Якщо значення струму, що проходить через автоматичний вимикач, перевищує номінальний показник, біметалічна пластинка, нагріваючись, починає згинатися. При певному рівні вигину спрацьовує механізм розчеплення контактів, і лінія навантаження знеструмлюється.

Другий, електромагнітний «рубіж оборони» є захистом від короткого замикання. Це – індукційна котушка з розташованим всередині металевим осердям, утримуваним в «робочому» стані за допомогою пружини. Тобто при нормальних значеннях струму наведеного електромагнітного поля недостатньо для того, щоб перемістити сердечник цього соленоїда.

Якщо на лінії виникло коротке замикання, то значення сили струму, що проходить через вимикач, багаторазово зростає. Відповідно, різко підвищується і напруженість створюваного індукційною котушкою електромагнітного поля. Сердечник, долаючи опір пружини, втягується всередину, приводячи тим самим у дію механізм вільного розчеплення.

Розмикання контактів при великих показниках сили струму супроводжується утворенням електричної дуги. Це передбачено в конструкції – спеціальна камера з металевими пластинами дробить і гасить дугу, а що утворився при її нетривалому горінні газ відводиться через спеціальний канал.

Отже, автоматичний вимикач захистить лінію від перевантаження вище номінальної і від короткого замикання. З струмами витоку він боротися не вміє.

Пристрій захисного відключення (УЗО)

Для захисту від струмів витоку використовується зовсім інший пристрій. Правильне його назва – диференційний вимикач (ДВ), і робота цього приладу заснована на порівнянні сили струму на вході і на виході.

При зовнішній схожості з автоматичним вимикачем, принцип роботи ПЗВ вже зовсім інший

Головним «робочим органом» УЗО є трансформатор струму з тороїдальним серцевиною, на якому розміщені обмотки. Дві з них – на провідниках L і N (умовно назвемо входом на навантаження і виходом з неї), рівні за своїми параметрами. І ще одна – контрольна, поєднана або з електромеханічним реле, або з електронним ключем.

У нормальному положенні, при відсутності витоків, обмотки входу і виходу створюють рівні за величиною магнітні потоки, але спрямовані в протилежному напрямку. Відповідно, вони компенсують один одного, і сумарний магнітний потік в тороїдальним сердечнику дорівнює нулю.

Якщо з’явився струм витоку (наприклад, до побутового приладу з пошкодженою ізоляцією доторкнувся осіб), то магнітний потік на вихідний обмотці стає менше вхідного. Взаємної компенсації немає, і в сердечнику з’являється результуючий електромагнітний потік, який наводить ЕРС на контрольній обмотці. Виник в ній струм викликає спрацьовування електромеханічного реле або електронного ключа, що розривають ланцюг живлення навантаження.

Час спрацьовування справного УЗО зазвичай в межах 0,2÷0,3 секунди.

Диференціальні вимикачі в залежності від свого типу можуть реагувати на витік змінного або постійного (імпульсного струму). В характеристиках приладу обов’язково вказується номінальна сила струму витоку (тобто різниця між вхідним і вихідним значенням) – зазвичай це 10, 30, 100, 300, 500 мА. Для більшості побутових приладів вибираються ПЗВ з номіналом в 30 мА, а якщо вони розташовуються у приміщеннях з підвищеною вологістю або в дитячих кімнатах – 10 мА. Диференціальні вимикачі з більш високими номіналами вже мають дещо інше призначення – не захисту людини від ураження струмом, а для запобігання виникнення аварійно-небезпечних ситуацій з великою витоком і ймовірністю возгорани, тобто встановлюються загальними на вступних лініях в розподільних щитах.

Підкреслимо ще раз особливість – пристрої захисного відключення задають необхідний рівень безпеки від дії струмів витоку. Але вони абсолютно безпорадні» щодо перевантаження лінії живлення і короткого замикання. Таким чином, використання ПЗВ в обов’язковому порядку передбачається в зв’язці з автоматичними вимикачами. Тільки в цьому разі забезпечуватиметься необхідний рівень захисту.

Диференціальні автомати

Ці прилади можна назвати самими досконалими з перерахованих, так як в одному корпусі зібраний і автоматичний вимикач, і ПЗВ. Причому, компактність таких дифавтоматов (качесвтенных, звичайно, від провідних виробників) ніяк не відбивається на надійності створюваної захисту.

Диференціальний автомат – всі рівні захисту лінії в одному корпусі.

Якщо бути точніше, то повна назва цих приладів – автоматичний вимикач диференціального струму (АВДТ). Ця абревіатура дуже часто винесена на лицьову панель приладу.

Крім того, на самому диференціальному автоматі або в його паспорті зазначаються основні характеристики. Це, за аналогією з автоматичним вимикачем, номінальний струм навантаження (з буквеним індексом на початку, говорить про час-струмовою характеристикою спрацьовування пристрою). І величина струму витоку в мА, так, як це прийнято на УЗО.

Здавалося б – ось воно, оптимальне рішення! Однак, не все так просто. Так, надійність експлуатації лінії дифавтомат забезпечить повністю, але доцільність його установки іноді викликає сумніви. Тому в наступному розділі статті ми якраз і перейдемо до різнобічного порівнянні переваг і недоліків можливих варіантів: використання ПЗВ в парі з автоматичним вимикачем або диференціального автомата.

Що краще поставити: УЗО + автоматичний вимикач або диференціальний автомат?

Отже, виходимо з того, що експлуатаційні характеристики приладів рівні, тобто вони однаковою мірою забезпечують ефективний захист від розглянутих вище надзвичайних ситуацій.

Що займе більше місця?

Так, почнемо з самого очевидного. Іноді розміри розподільного щитка не дозволяють ігнорувати це питання. А встановлення більш місткої шафи або зовсім неможлива виходячи з габаритів наявного місця, або пов’язана з серйозними ремонтно-оздоблювальними роботами, якими займатися немає ніякого бажання.

Досить часто визначальним критерієм вибору є обмежена місткість розподільного щита при неможливості або небажаність його заміни на більший

Тут все просто. «Дует» автоматичний вимикач + ПЗВ займе 3 модуль-місця на din-рейці. А диференціальний автомат, який виконує такі ж функції – всього два.

Начебто дрібниці. Можливо, й так, але тільки якщо мова йде про захист лише однієї лінії. Але добрий господар, який дбає про безпеку, розподілить мережу на кілька виділених ліній. Наприклад, окрема лінія на пральну машинку (з автоматом 16 А, УЗО 25 А ΔI=30 мА), група розеток на кухні – (16 А, УЗО 25 А ΔI=30 мА) і у ванній (10А, УЗО 25А ΔI=10 мА).

Якщо цю схему реалізовувати з парами автомат + ПЗВ, на дін-рейку розподільного щитка потрібно 9 модуль-місць. Дуже навіть немало.

Три виділені лінії «дуетів» АВ + ПЗВ необхідно дев’ять модуль-місць

Та ж схема, але вже з використанням диференціальних автоматів, зажадає всього 6 модуль-місць, а для невеликого розподільного щитка ця різниця досить відчутна.

Ті ж три лінії, але включена в щитку всього шість модуль-місць

До речі, в даний час у продажу можна відшукати диференціальні автомати навіть одномодульні виконання. Стоять вони, безумовно, значно дорожче, але зате дозволяють суттєво економити місце в розподільній шафі.

Що простіше в електротехнічному монтажі?

Цей критерій вибору не настільки істотний, але все ж.

В принципі, сам монтаж нескладний у будь-якому випадку – на всіх приладах такого призначення є зручні затискні гвинтові клеми, які забезпечують надійний контакт. Установка будь-якого вимикача на дін-рейку теж труднощів не становить. Різниця лише в кількості комунікаційних з’єднань і більшою «напичканности» внутрішнього простору шафи додатковими перемичками.

На схемі нижче для порівняння показано комутація пари АВ + ПЗВ і окремого АВДТ.

Провести електротехнічний монтаж диференціального автомата все ж трохи простіше, ніж зв’язки автоматичного вимикача і ПЗВ

  • Отже, щоб підключити на виділеній лінії пару АВ+ПЗВ необхідно виконати наступне:

— На вхід автоматичного вимикача підключається фазний провід. З виходу відрізком проводу здійснюється комутація на вхід L УЗО. І потім, з вихідною клеми УЗО – фазний провід йде до корисного навантаження.

— Провід нуля підключається до відповідної клеми N УЗО, і далі – вихід у бік навантаження.

Того, шість клем і одна перемичка.

  • Для підключення в схему диференціального автомата досить зкомутувати відповідні дроти з клемами L і N уході і на виході. Разом – чотири клеми без яких би то ні було перемичок.

Зрозуміло, що різниця невелика, і для досвідченого монтажника будь-який з варіантів не представить труднощів. Тим не менш – схема простіше, і в просторі шафи менше проводів-перемичок.

Діагностика несправностей в електричній мережі

Будь-який з розглянутих захисних пристроїв розраховане на спрацювання, тобто на розрив ланцюга у разі тих або інших неполадок або аварійних ситуацій. Але от, припустимо, відбулося спрацьовування, і потрібно визначитися з його причиною.

  • Якщо встановлена пара автомат + ПЗВ, то проблему, принаймні, можна відразу ж локалізувати. Тут все просто: якщо спрацював УЗО, то на одному з побутових приладів спостерігається струм витоку. Розібратися який з них «винен» в цьому – вже не настільки складно, тим більше, якщо в момент спрацьовування до мережі були підключені тільки деякі з приладів. Якщо ж спрацював автоматичний вимикач, то можна грішити або на перевантаження мережі (проаналізувавши, що працювало в момент вимикання), або на коротке замикання, яке зазвичай дає про себе знати та іншими ознаками.
  • А от якщо всі захисні функції були покладені на диференційний автомат, «поставити діагноз» стає значно складніше. Доводиться розглядати всі ймовірні причини спрацювання.

Справедливості заради слід зауважити, що деякі моделі диференціальних автоматів оснащені своєрідним індикатором, який здатний вказати, який з контурів (за витоку або перевантаження) викликав спрацьовування захисту. Але вартість таких АВДТ, безумовно, вище.

Ремонтопридатність збирається схеми

Ніколи не можна виключати ймовірності, що в силу тих чи інших причин вийде з ладу сам прилад захисту. потрібно його заміна, і, на жаль, але диференціальний автомат за цим критерієм суттєво програє.

В разі поломки будь-якого з приладів у зв’язці УЗО+АВ, досить буде замінити тільки несправний – на працездатності «партнера» це не позначиться. При лобом розкладі придбання кожного з них — суттєво дешевше покупки диференціального автомата.

Якщо ж вийшов з ладу будь-якої з рівнів захисту дифавтомата, прилад доведеться замінювати повністю. А таке часом трапляється. Наприклад, відбуваються часті спрацьовування начебто без будь-якої причини, при явно неперегруженной лінії мережі. І кнопка тест спрацьовує при цьому цілком штатно, тобто «вбудоване» УЗО справно. Швидше за все, проблема криється в тепловому контурі захисту (некоректно працює біметалева пластина). Але це все одно зажадає придбання досить дорогого нового АВДТ.

Питання фінансового характеру

В певній мірі цього питання ми вже торкнулися в попередньому пункті. Але то була форс-мажорна ситуація. А тепер розглянемо з точки зору планування «бюджету» на створення або реконструкцію домашньої електромережі.

Придбання надійних приладів захисту (особливо УЗО і АВДТ) – справа досить витратна. Особливо, якщо орієнтуватися на дійсно якісні вироби провідних брендів. До таких можна віднести, наприклад, «Schneider Electric», «Legrand», «АВВ», «General Electric», «Siemens». До бюджетним і, на жаль, не завжди виправдовує надії варіантів відносять продукцію «DEKraft», «IEK», «Контактор». Існують і зовсім не відомі нікому марки, до яких слід ставитися з особливою упередженої обережністю, так як вигода у вартості покупки буде порівняти з тими наслідками, до яких може призвести некоректна робота дешевої автоматики.

Загальновизнана трійка лідерів у сфері виробництва високоякісного електротехнічного обладнання

Так що варто добре подумати, чи придбати раз і надовго гарантовано якісні прилади, і після цього «спати спокійно», або ж піти «шляхом найменшого опору», але при цьому господаря постійно буде «гризти» відчуття якоїсь непевності.

Просто як приклад для порівняння витрат на УЗО+АВ і АВДТ візьмемо моделі «Legrand» з цінами з фірмового магазину в Москві.

Найменування моделі Ілюстрація Номінальний струм, максимальний струм витоку Вартість за одиницю
Автоматичні вимикачі серії DХ3, одномодульні, однофазні, тип C 6 А 185 крб.
10 А 165 крб.
16 А 157 руб.
20 А 185 крб.
25 А 165 крб.
Диференціальні вимикачі (УЗО), двомодульні, 1 фаза і нейтраль, тип АС 16 А /10 мА 3190 руб.
25 А/30 мА 1136 руб.
40 А/30 мА 1540 руб.
63 А/30 мА 1660 руб.
Автоматичні вимикачі диференційного струму, двомодульні, 1 фаза і нейтраль, тип АС 16 А/10мА 4800 крб.
16 А/30мА 2290 руб.
20 А/30 мА 2390 руб.
25 А/30 мА 2390 руб.
32/30 мА 3090 руб.
40 А/30 мА 3390 руб.

Примітка: Ціни вказані вибірково, для УЗО і АВДТ – більш доступною за вартістю серії АС, і тільки для прикладу (у контексті висвітлення теми цієї статті).

У будь-якому випадку поточні ціни необхідно уточнювати за місцем придбання. До речі, в таблиці вказані ціни на вироби оригінальної збірки, так як ліцензійні прилади китайської зборки можуть бути ще дешевше.

Ну а якщо перед очима є ціни, і вже уяснена схема розподілу загальної мережі на окремі лінії, нескладно прорахувати і саму бухгалтерію. Наприклад:

  • Придбано потужний побутовий прилад, скажімо, пральна машинка. До неї передбачається протягнути окрему лінію живлення, передбачивши необхідні рівні захисту.

Так як потужність машинки становить 2 кВт, для неї потрібно автоматичний вимикач з номінальним струмом 16 А. Максимальний струм витоку для спрацьовування захисту приймемо 30 мА, так як прилад буде встановлюватися в сухому приміщенні (не у ванній).

Дивимося в прайс-лист і підраховуємо:

— Вартість автоматичного вимикача на 16 – 157 руб.

— ПЗВ з номінальним струмом 25 А (цей показник обов’язково повинен бути на щабель вище номіналу автоматичного вимикача!) і з струмом витоку 30 мА1136 руб.

Сумарно – приблизно 1300 руб.

Якщо ж встановити диференціальний автомат, то його вартість при номінальному струмі 16 А і спрацювання при витоку 30 мА – 2290 руб.

Різниця у вартості є, але при організації окремо взятої виділеної лінії вона ще не відчувається так гостро – можна собі дозволити

Виходить практично на 1000 рублів дорожче. Але при цьому, як уже говорилося, менше місця займається в щитку, простіше монтаж. В принципі, на цьому рівні різниця в загальних витратах ще не настільки відчутна, і цілком можна прийняти і той, і інший варіант. До речі, багато майстрів при прокладці одиночних ліній віддають перевагу саме таке рішення – диференціальний автомат.

  • Ну а якщо монтується щит, з якого йде роздача, скажімо на шість окремих ліній? Навіть первинна прикидка показує, що різниця у вартості зросте вже до шести і більше тисяч. А це вже цілком відчутно. Простіше заздалегідь передбачити більш місткий шафа розподільний, доплативши за нього близько 500÷600 рублів, і все одно залишитися в вагомий виграш, нітрохи не програвши на міри безпеки.

Але і це ще не все. Як правило, на кожну лінію ПЗВ не встановлюють, так як це виглядає дуже марнотратним. Зазвичай їх ділять на групи по 23 лінії зі схожими експлуатаційними параметрами. Безпека такої групи буде забезпечувати одне УЗО і індивідуальні автоматичні вимикачі. Вартість АВ, як ми бачимо, невелика, тому такий підхід дає досить значний ефект економії.

Правда, при цьому занадто «укрупнювати» групи, щоб ще більше скоротити витрати, все ж таки не рекомендується. Справа в тому, що сумарні витоку струму на декількох лініях, в принципі, абсолютно нешкідливі окремо, сукупно можуть викликати часте спрацьовування захисту практично без всяких видимих причин. Крім того, витік на якомусь одному приладі стане причиною відключення відразу великої кількості ліній, що вкрай незручно і в експлуатації, в діагностиці несправностей. Погодьтеся, мало приємно сидіти в пітьмі у вітальні, якщо ПЗВ спрацювало, скажімо, від витоку струму на посудомийній машині.

Отже, спробуємо підрахувати бюджет для шести приблизно рівних за параметрами ліній, розбитих на три групи.

— шість автоматично вимикачів 16А — 6 × 157 = 942 руб.

три штуки УЗО 40 А/ 30 мА (40 А, так як підключаються два автомати по 16 А) — 3 × 1540 = 4620 руб.

Сумарно: 942 + 4620 = 5562 руб.

Вартість такого підключення, в перерахунку на кожну окрему лінію – навіть менше, ніж при одиночному

Можна для порівняння визначити питому вартість» однієї лінії – вона дорівнює 927 грн. Істотно менше, ніж при одиночному підключенні.

Якщо замінити УЗО на шість диференціальних автоматів з номіналом 16А/30 мА, то сума вийде лякаюча: 6 × 2290 = 13740 руб. Зрозуміло, що «питома вартість» кожної лінії виходить дорівнює ціні самого АВДТ.

Вартість установки диференціальних автоматів перевершує раніше розглянутий варіант в 2.5 рази. І це – без будь-яких преференцій в плані підвищення безпеки, і навіть без виграшу місця в розподільній шафі!

І нікуди не подітися – на кожну лінію потрібно свій дифавтомат. Якщо ж розглядати розбивку ліній на групи, з установкою одного АВДТ і до нього двох АВ, то взагалі виходить повна нісенітниця. Виходить так, що функціональність дифавтомата урізається, і він стає звичайним УЗО. Так чи не простіше і не дешевше встановити УЗО? Адже ефект буде таким же.

До речі, зверніть увагу на ще один нюанс. У двох останніх розглянутих схемах застосування диференціальних автоматів не дало ніякого виграшу за модуль-місць. В обох варіантах задіяно по дванадцять місць.

Одним словом, при монтажі щитка з висновками на кілька незалежних ліній більш доцільним у плані витрат бачиться застосування ПЗВ з розбивкою на групи, і «персональних» автоматичних вимикачів на кожну лінію. Установка диференціальних автоматів не дає ніяких переваг, але обходиться істотно дорожче.

* * * * * * *

Отже, в публікації було проведено різнобічний порівняння переваг і недоліків використання в якості захисту електричних внутрішньобудинкових або квартирних ліній диференціальних автоматів і «тандемів» УЗО + автоматичний вимикач. Висновки кожен зробить для себе сам – інформації для цього достатньо.

У статті навмисно не наводилися правила і схеми електротехнічного монтажу. Це – дуже серйозне питання, яке потребує окремого детального розгляду. А ось рекомендації, де про це можна прочитати дамо.

Завдання підвищеної складності та відповідальності – правильна організація домашнього «електрогосподарства»

Краще, звичайно, не маючи досвіду, за таку роботу самостійно не прийматися, або, за ркайнем мірою, виконувати її під контролем кваліфікованого електрика. Щоб уявити, який обсяг заходів належить провести, і які численні нюанси при цьому повинні бути враховані, познайомтеся з докладною статтею нашого порталу «Електропроводка в будинку своїми руками». А ще одна об’ємна публікація повністю присвячена правилами монтажу електричного щита.

І на завершення публікації пропонуємо переглянути відеосюжет, безпосередньо пов’язаний з темою нашої сьогоднішньої розмови.

Відео: УЗО або диференціальний автомат – якого приладу віддати перевагу?