Штукатурка стін без маяків своїми руками

16

Оштукатурювання стін – найбільш, мабуть, найпоширеніший спосіб їх вирівнювання і підготовки до остаточної обробки. Технологія володіє високою універсальністю, і дає можливість привести в порядок як досить рівні поверхні, так і мають значні дефекти і викривлення. Крім того, штукатурний шар – це завжди ще й додатковий захист матеріалу стін від негативного впливу зовнішньо середовища.

Штукатурка стін без маяків своїми руками

«Класикою» штукатурних робіт є використання системи маячків, які задають площину майбутньої поверхні. Однак, у ряді випадків ідеально рівне стан стіни не є основним пріоритетом, і процедуру виставлення маячків профілів можна опустити. Як виконується штукатурка стін без маяків своїми руками – на це питання спробуємо дати відповідь в цій публікації.

Необхідно відразу зазначити, що незважаючи на відсутність необхідності в одній з операцій – точної установки маяків, сам процес такого оштукатурювання в цілому – завдання досить непроста, і щоб отримати дійсно якісний результат, необхідно мати добре напрацьовані навички обробника. Якщо братися за таку роботу, не маючи взагалі ніякого досвіду штукатурення стін, то початкові результати можуть бути дуже далекі від задуманого.

Зміст статті

  • 1 Де і навіщо можна застосувати технологію оштукатурювання без маяків?
  • 2 Розчини, застосовувані для штукатурення стін
    • 2.1 Калькулятор розрахунку кількості необхідних інгредієнтів для самостійного виготовлення штукатурного розчину
  • 3 Основні технологічні прийоми штукатурення стін без маяків.
  • 4 Приклади штукатурення стін без використання маяків – покроково
    • 4.1 Обштукатурювання стіни на вулиці з використанням цементно-піщаного розчину
    • 4.2 Оштукатурювання внутрішньої перегородки гіпсовим розчином без маяків
    • 4.3 Відео — Оштукатурювання цегляної стіни підвального приміщення без маяків
    • 4.4 Відео — Вирівнювання стіни в житловому приміщенні штукатуркою без маяків

Де і навіщо можна застосувати технологію оштукатурювання без маяків?

Зрозуміло, що до ідеальної площини стін при будівництві і обробці прагне будь сумлінний господар житла. Тим не менше, нерідко зустрічаються випадки, коли такий підхід все ж не виглядає виправданим.

Погодьтеся, наприклад, що при будівництві підсобного приміщення (майстерні, сараю, пташника та інших прибудинкових споруд), які розташовуються на «задньому дворі», ідеально виведені стіни – просто ні до чого. Досить добитися того, щоб вони були візуально рівними, не мали явних дефектів поверхні, а сам матеріал, з якого вони зведені, отримав надійну штукатурну захист. Тим більше, якщо кладка велася акуратно, з постійним контролем вертикальності стіни і прямизны рядів.

Має сенс виводити до ідеальної рівності стіни непомітних сторонньому оку підсобних будівель на ділянці?

Не бачить особливого сенсу в ускладненні робіт при оштукатурюванні підсобних приміщень будинку, внутрішніх поверхонь стін в гаражі, майстерні, котельні. Тонкий штукатурний шар приховає видимі вади та підготує до поверхні, наприклад, фарбування або побілки, а от перевіряти їх ідеальну рівність правилом – навряд чи кому прийде в голову.

При оштукатурюванні житлових приміщень, якщо стіни спочатку не мають значних викривлень площині, такий метод теж цілком прийнятний – великі дефекти будуть усунені, а остаточний «лоск» перед фінішною декоративною обробкою, так чи інакше, все одно доведеться доводити шпатлюванням.

Подібний підхід має одну важливу перевагу – це значне скорочення використовується для штукатурення матеріалу. Практика показує, що загальний витрата при вирівнюванні стін таким способом може скорочуватися практично вдвічі — втричі. Встановлення маячків профілів сама по собі вже означає, що мінімальний шар навіть на самому виступаючому рівній ділянці буде не менше 7÷8 мм, а на ділі навіть буває значно більше. Якщо ж маяки не використовуються, то майстер може обмежитися на таких ділянках і більш тонким шаром – 4÷5 мм, а на великих площах це дає вельми відчутну економію. Крім того, у невеликих за площею приміщеннях це буває важливо і з точки зору зменшення корисного простору кімнати – трапляється, що буквально кожен сантиметр на рахунку.

Правда, якщо питання стосується внутрішньої обробки, а перепади площини стіни перевищують 10÷15 мм, то чекати від штукатурки без маяків позитивного результату – навряд чи варто. В таких умовах якісно вирівняти стіну «на око» надзвичайно складно навіть дуже досвідченому майстрові. Так що без установки профілів в подібній ситуації — ніяк не обійтися.

Якщо вимоги до якості обробки – високі, а перепад рівня поверхні стін перевищує 10 мм, то краще не експериментувати, а провести оштукатурювання по маяках

Ще один важливий нюанс, який слід мати на увазі. Менша витрата матеріалу зовсім не означає, що і робота піде значно швидше. Все з точністю «до навпаки» – продуктивність навіть досвідченого обробника при штукатурці без маяків – різко знижується, а стало бути, зростають розцінки за виконану роботу. Так що сумарний фінансовий результат, якщо планується запрошення фахівців, слід вдумливо оцінити заздалегідь. Ще невідомо, що ж стане більш вигідним…

Ну а якщо планується штукатурка стін без маяків своїми руками, і за підвищеною швидкістю виконання робіт початківець майстер особливо не женеться, то ефект економії буде в наявності.

Розчини, що застосовуються для штукатурення стін

Сучасні умови гранично спрощують роботи по обробці стін – у магазинах представлено дуже широке різноманітність спеціалізованих складів, призначених саме для оштукатурювання. Вони можуть бути на цементній, гіпсової або комбінованій основі, розрахованими на той чи інший матеріал стіни, призначатися тільки для зовнішніх і внутрішніх робіт або бути універсальними, реалізовуватися у вигляді сухих будівельних сумішей або повністю готовими до застосування.

Якщо немає бажання самому возитися з приготуванням розчину, дозволяють фінансові можливості, то готові штукатурні суміші стануть оптимальним рішенням

При придбанні готових складів необхідно уважно ознайомитися з їх призначенням і інструкцією по застосуванню. Там обов’язково буде вказано і допустимі товщини нанесення, і приблизний витрата на одиницю площі стіни, і порядок приготування розчину з сухої суміші. Детальніше на цій темі зупинятися не будемо, так як вона вже отримала достатнє освітлення на сторінках нашого порталу.

Який розчин вибрати для штукатурення стін?

Корисні рекомендації з цього питання читач знайде в публікації, в якій докладно розповідається про процес вирівнювання стін по маяках.

Однак, багато майстри-професіонали воліють використовувати штукатурні розчини власного приготування, «рецептура» яких їм відома давно і добре зарекомендувала себе на практиці. До такого підходу часто вдаються і господарі заміських будинків, особливо при проведенні штукатурення зовнішніх стін або при проведенні обробки в нежитлових приміщеннях.

Для таких цілей застосовуються звичайні цементно-піщані, вапняні, цементно-вапняні і навіть залишаються досі затребуваними глиняні розчини. Безумовно, їх склад повинен бути оптимально збалансований за компонентним складовими – одним словом, необхідно знати правильні пропорції приготування штукатурних розчинів.

Нижче представлений калькулятор, який допоможе визначитися з загальним кількістю штукатурного розчину для оздоблення стіни певної площі. Крім цього, програма підрахує необхідну кількість інгредієнтів для приготування цього обсягу штукатурки в двох варіантах (з пимерно однаковим показником міцності: М-75):

— цементно-вапняний розчин – один з найбільш популярних, володіє хорошою пластичністю і підвищеної універсальністю, тобто підходящий в тому числі і для внутрішньої обробки приміщень.

— звичайний цементно-піщаний розчин, добре підходить для зовнішніх робіт, в тому числі — для цокольної частини стін, для обробки приміщень з підвищеним рівнем вологості.

Калькулятор розрахунку кількості необхідних інгредієнтів для самостійного виготовлення штукатурного розчину

Вкажіть необхідні дані і натисніть «Розрахувати необхідну кількість матеріалів для приготування розчину»
Розрахунок провести за:

— заздалегідь розрахованої площі

— лінійним параметрів оброблюваної стіни, з вирахуванням віконних і дверних прорізів

Площа ділянки під обштукатурювання, м2
Довжина стіни, м
Висота стіни, м
.

ВІКОННІ ПРОРІЗИ

— кількість віконних отворів
— ні
— один
— два
— три
— ширина отвору, м
— висота отвору, м
.

ДВЕРНІ ПРОРІЗИ

— кількість дверних прорізів
— ні
— один
— два
— три
— ширина отвору, м
— висота отвору, м
.

ПАРАМЕТРИ ШТУКАТУРНОГО ШАРУ

— планована товщина штукатурки, мм
— чи має стіна перепад рівня, який буде вирівнюватися штукатуркою:
— ні, стіна досить рівна
— так, стіна має значний перепад рівня
— величина перепаду, мм

Слід правильно розуміти, що витрата може дещо відрізнятися від планованого, причому це залежить не тільки і навіть не стільки від особливостей стіни, скільки від професіоналізму самого штукатура. У початківця майстра чимала кількість штукатурки може просто опинитися на підлозі і стати непридатною для подальшого використання, а у професіоналів у відхід йде зовсім невелика кількість розчину. На всяк випадок, калькулятор вважає з 10-відсотковим резервом.

Які ще розчини можна приготувати для штукатурення стін?

Залежно від особливостей стін, а нерідко – і, виходячи з місцевих можливостей вигідного придбання матеріалів, можуть застосовуватися й інші штукатурні склади. Детальніше про пропорціях штукатурних розчинів для самостійного приготування розповідає спеціальна публікація нашого порталу.

За логікою, наступним розділом цієї статті мала б бути докладний опис підготовчих робіт без їх проведення приступати відразу до оштукатурення – це свідомо «поховати» надії на вдалий результат всієї справи. Проте, зупинятися на ньому не будемо – з усіма подробицями підготовчий етап розписаний в спеціальній статті.

Ніколи не ігноруйте цикл підготовчих заходів до подальшого оштукатурювання!

На цій стадії робіт належить очистити стіни від старих покриттів, при необхідності – провести їх ремонт і «лікування» від грибкового ураження, віддалитися бруд і пил і провести ретельне ґрунтування поверхонь. Це в двох словах, а докладно, з усіма нюансами інформація викладена в спеціальній статті нашого порталу «Підготовка поверхні під декоративну штукатурку».

А в цій публікації читач знайде відповідь, який необхідно підготувати набір інструментів для якісного виконання штукатурних робіт

Основні технологічні прийоми штукатурення стін без маяків.

Отже, якщо підготовчі роботи проведені, і необхідний розчин приготований, можна переходити до оштукатурювання. «Класична» технологія нанесення штукатурки без використання маяків включає три наступних етапи:

  • Обризг. По суті – це підготовчий шар, який повинен згодом забезпечити надійне утримання на поверхні стіни всіх інших вирівнюючих шарів.

Завдання – повністю покрити всю поверхню стіни шаром штукатурного розчину, не відволікаючись особливо на його розрівнювання – це буде зроблено на наступних етапах. Певною мірою задається лише певна товщина, хоча вона і може бути нерівномірною.

Для обризга готують розчин з консистенцією густіше сметани – при якісному приготуванні накинуті «маторженики» не розбиваються і добре прилипають до стіни рівномірними гірками. З інструментів зазвичай застосовується ківш штукатурний, яким забирають розчин з ємності, а потім різким кистьовим рухом накидають на стіну. Правда, щоб добитися хороших результатів з мінімальними втратами штукатурки, доведеться спочатку «набити руку».

Здавалося б, нічого складного, але спочатку, без вивіреного руху накиду, при обрызге чимало розчину може опинитися на підлозі

Якщо гірки виходять надмірно високими, то можна відразу пустити в хід напівтерток, щоб розподілити розчин по стіні приблизно рівномірним шаром, але знову ж таки, не досягаючи при цьому рівності отримуваної поверхні. Її рельєфність, навпаки, піде на благо при нанесенні чергового шару.

Альтернативні методи обризга – проливка поверхні рідким розчином або застосування спеціальних пристроїв для механічного нанесення штукатурки

Якщо загальна товщина штукатурки планується невеликий, близько 5 ÷ 6 мм, то при обрызге іноді роблять і так: розчин роблять трохи порідко, текучим, і буквально проливають поверхню стіни, покриваючи її тонким шаром штукатурного складу. Не виключається і механічне нанесення напіврідкого складу – для цих цілей купуються спеціальні ручні або підключаються до компресора пристосування – хопери.

Ручний і пневматичний (хопер) розбризкувачі штукатурки – відмінно підійдуть для першої стадії роботи

Нарешті, можна перший шар нанести і звичайним «намазуванням» розчин на поверхню стіни за допомогою терки, напівтертка, шпателя або кельми. На поняття «обрызга» такий процес вже не особливо схожий, але і назву, і суть операції залишаються тими ж – нанесення чорнового шару без особливого подальшого розрівнювання.

До речі, можна зустріти інструкції по обштукатурюванню, в яких обризг взагалі проводиться напіврідким розчином за допомогою звичайної широкої кисті або белільной кисті-макловиці. Сама технологія стає схожа грунтування поверхні.

  • Шар, що наноситься на другому етапі робіт, зазвичай називають ґрунтом. Тут вже завдання інша – заповнити розчином всі вади поверхні, вийти на заданий шар штукатурки і максимально його вирівняти.

До нанесення ґрунту переходять після того, як шар обризга добре схопився і буде здатний надійно утримати масу свіжого розчину. Разом з тим, надмірного пересихання первинного шару допускати теж не можна – не буде належної адгезії і можуть піти дрібні тріщини.

Нанесення другого шару штукатурки – ґрунту.

Розчин наносять кельмою (кельмою) і розрівнюють за допомогою напівтертка, одночасно знімаючи їм надлишки. Залишаються нерівності відразу заповнюються розчином і тут же вирівнюються з загальною площиною. Після первинного вирівнювання пускають в хід правило, яким остаточно виводять необхідну площину стіни.

Розрівнювання нанесеного розчину по поверхні стіни за допомогою напівтертка

Етап нанесення грунту вимагає максимальної обережності, так як саме на цій стадії формується рівність стіновий поверхні. Поспішати не варто – зазвичай роботу ведуть невеликими ділянками, доводячи їх до максимального досконалості. Ці ж ділянки, до речі, стануть відмінним орієнтиром при переході на черговий фрагмент, і тим самим буде дотримуватися єдина поверхню, без переломів і викривлень.

До речі, напрошується закономірне питання – а на що ж взагалі можна орієнтуватися при вирівнюванні стіни? Майстрів з великим досвідом роботи часто досить вивіреного окоміру, особливо якщо стіна сама по собі рівна, не має значних перепадів рівня. Але і в цьому випадку, безумовно, ведеться постійний контроль за допомогою правила і будівельного рівня.

Ще до початку робіт майстер зазвичай прикидає, які ділянки стіни є найбільш проваленими і, стало бути, зажадають потовщення штукатурного шару на стадії нанесення ґрунту. Надходять і інакше – викладають горизонтальні смужки розчину (наприклад, три ряди, ближче до підлоги, а до стелі, і один по центру), а потім з допомогою шпателя підрівнюють їх поверхню, контролюючи за допомогою правила і будівельного рівня, щоб вони разом ставили необхідну площину стіни. Надмірної точності тут не потрібно, але все одно виходить певна подібність розчинних маяків, які в даному разі, мабуть, доречніше буде назвати «орієнтирами». Такі орієнтири можуть бути і «розкиданими» по стіні у вигляді гірок з вирівняною плоскою вершиною.

Для формування таких орієнтирів можна використовувати той же штукатурний розчин, але щоб не затягувати час на очікування застигання, в цю порцію розчину рекомендується додати трохи алебастру (приблизно половину штукатурного ковша на відро розчину). Такі гірки на стіні будуть готові до подальшої роботи вже через півгодини.

  • Другий ця оштукатурювання поставив рівну площину стіни, але поверхня все ще залишається недостатньо рівною – на ній може бути безліч дрібних недоліків, неузгодженостей, смуг, залишених краями правила або кельми. Все це буде забиратися в ході третього етапу, який називають по-різному – «намывкой», «затіркою», «вигладжуванням» і т. п.

На останньому етапі оштукатурювання прибираються всі дрібні дефекти, а поверхня виводиться до необхідного ступеня выглаженности

До цієї процедури переходять, коли попередній шар схопиться, покриється міцною шкірочкою, не буде продавлюватися рукою, але разом з тим – розчин ще не остаточно застигне, і його фрагменти можна перетерти в пісок зусиллям пальців.

До речі, тут криється своєрідна пастка для початківців майстрів. Займаючись поступовим, по ділянках, нанесенням і розрівнюванням другого шару, вони начисто забувають про дотримання тимчасового нормативу для переходу до намиванню. Між тим розчин на стінах встигає «задубеть», і його остаточне вигладжування зажадає потім неймовірних зусиль, а результати можуть стати не зовсім якісними.

Суть технології цього етапу зводиться до того, що на стіни наноситься напіврідкий розчин тонким, не більше 2 мм шаром, і круговими рухами штукатурної терки з зусиллям втирається в поверхню. При цьому будуть заповнені всі залишаються виїмки, терка акуратно зріже і загладить невеликі виступи, і вся поверхня набуде рівну матову фактуру.

У деяких випадках має сенс попередньо ще й зволожити стіну водою – якість затирання лот цього тільки зросте. Розчин для цієї стадії робіт повинен бути однорідним і тоноким, з добре просіяного піску, так як великі тверді фрагменти будуть заважати в роботі, залишаючи непотрібні борозни. До речі, якщо оштукатурювання ведеться цементно-піщаним складом, то багато обробники саме для намивання практикують використання більш міцного розчину, замішуючи пісок з цементом у співвідношенні взагалі один до одного.

Після проведення подібної затирання деякі майстри, якщо це необхідно, через вісім ÷ десять годин проводять ще одну, але тепер – тільки з рясним зволоженням стіни чистою водою. Так поверхню може бути доведена практично до ідеального стану, а крім того, це сприятиме зміцненню шару застывающей штукатурки, запобігання появи сіточки тріщин.

Отже, були в загальних рисах розглянуто основні принципи вирівнювання стін штукатуркою без маяків. Безумовно, штукатури-професіонали часто вносять у цей процес власні корективи, з огляду на стан стін і на застосовуваний розчин, з урахуванням свого досвіду роботи. Можна розглянути кілька прикладів виконання подібних робіт – покроково.

Приклади штукатурення стін без використання маяків – покроково

Обштукатурювання стіни на вулиці з використанням цементно-піщаного розчину

Ілюстрація Короткий опис виконуваної операції
Це – цегляні стіни майбутнього неопалюваного технологічного приміщення, розташованого у дворі. Цегляна кладка сама по собі виконана досить акуратно, рівно, але закрити її шаром штукатурки необхідно – далі передбачається фарбування поверхні.
Приміщення дуже невелика, і ще звужувати його, накладаючи товстий шар штукатурки по маяках – небажано. Все це спонукає до прийняття єдино правильного рішення – виконати вирівнювання стін тонким шаром штукатурки без маяків.
До речі, є один нюанс – цегла для кладки стіни використовувався облицювальна, тобто з гладкою міцною поверхнею, дуже погано вбирає воду.
На таких поверхнях цементно-піщана штукатурка лягає проблематично, тому вирішено попередньо обробити їх грунтовкою типу «бетоноконтакт» — вона створить необхідну шорсткість поверхні для гарної адгезії з розчином.
Крім того, надійному утриманню штукатурки будуть сприяти і шви між цеглою.
Готується розчин: пропорція цемент: пісок — 1 : 4, тобто приблизно так, як розраховує наш калькулятор, розташований вище.
Замішаний склад доводиться до консистенції густої сметани.
З досвіду майстра, він додає на кожне відро такого цементно-піщаного розчину ківш плиткового клею – склад стає більш пластичним, швидше схоплюється і відмінно утримується на поверхні стіни.
Роботу майстер почав з цокольної частини стіни. Тут має сенс використовувати розчин погустіше.
Він наноситься і розподіляється за допомогою штукатурної кельми, але особливо не вигладжується – це всього лише перший шар.
Можна переходити до нанесення обрызга на самі стіни.
З допомогою ковшика штукатурний розчин набирається з ємності і накидається на поверхню стіни. Гірки розчину повинні лягати впритул одна до іншої.
Товстий шар обризга в даному випадку не потрібно, тому майстер, накидавши штукатурку на площу близько 0,3÷0,5 м2, відразу розподіляє її за допомогою напівтертка, втім, не намагаючись домогтися особливої рівномірності товщини шару.
Полуторок під кутом притискають із зусиллям в стіні і переміщують знизу вгору, виконуючи при цьому і зигзагоподібні рухи.
На малюнку добре видно «траєкторія» напівтертка по залишених ним слідах. Ці борозни поки що вирівнювати не треба.
Робота продовжується в тому ж порядку: спочатку накидання на певну ділянку…
…а потім відразу розподіл полутерком.
На деяких ділянках, де, наприклад, не зовсім зручно проводити накидання розчину, можна використовувати і іншу методику.
Штукатурка набирається з ємності кельмою (шпателем) і переноситься на тертку…
…а потім із зусиллям розподіляється, як би намазується на поверхню стіни.
Потім, нова порція розчину – і черговий оброблена ділянка.
Такий спосіб буде більш прийнятним для початківців штукатурів – менше розчину піде у відходи. Правда, якщо будуть освоєні прийоми роботи з ковшем, продуктивність роботи буде, звичайно, значно вище.
Так продовжують будь-яким їх зручних на кожній конкретній ділянці способів. Але загальна задача одна – вся поверхня стін повністю повинна бути покрита цим шаром обрызга. Жодних перепусток не допускається.
Необхідно враховувати важливе правило – на цьому етапі не рекомендується по одному і тому ж місцю двічі проходити полутерком або теркою.
На що залишаються сліди уваги не звертайте – прийде час, коли вони будуть повністю прибрані.
Після того як перший шар штукатурки нанесений на всю поверхню стіни, йому необхідно дати час на гарне схоплювання.
Доданий плитковий клей зіграє свою роль, і чекати не доведеться особливо довго – в залежності від температури повітря це може зайняти від двох до трьох годин.
Вийшла поки ось така картина.
Наступним кроком у хід пускається правило.
Його приставляють загостреною стороною з поверхні стіни вертикально і, прикладаючи зусилля, переміщують «на сдир» спочатку в горизонтальному напрямку, від кута до кута.
Потім положення правила змінюють на горизонтальне, і повторюють цю операцію вже за напрямком від підлоги до стелі.
При необхідності таку ж дію можна виконати і в діагональних напрямках – це не завадить.
Чого цим домагаються?
Така операція призводить до того, що гострий край правила підрізає всі виступаючі нерівності і напливи, тим самим задаючи площину для подальшого розрівнювання стіни.
Виходить приблизно така поверхня, як показано на ілюстрації.
Це дія гранично спростить наступні операції по оштукатурення.
Після такої підрізування можна переходити до нанесення вирівнюючого шару.
Головне завдання – заповнити всі ямки, западини і порожнечі, щоб вийти приблизно на рівну поверхню.
Працювати на цьому етапі знову ж буде зручніше полутерком. З допомогою ковшика на стіну накидається кілька гірок розчину (можна застосувати метод «намазування»)…
…а потім полутерком цей розчин розподіляється по поверхні, так, щоб він в чорнову вирівняв всі дефекти.
Роботу зазвичай виробляють знизу вгору, регулярно знімаючи з напівтертка надлишки розчину.
Всі зняті надлишки повторно на стіну відразу ж не накладають – скидають у загальне відро, так як від контакту з раніше нанесеним і подзастывшим обрызгом розчин швидко зневоднюється і без деякого його «оживлення» буде погано триматися, може покритися тріщинами.
Ось така приблизно поверхня повинна вийти після вирівнюючого проходу полутерком.
Після того як полутерком буде оброблено близько квадратного метра поверхні, цю ділянку можна відразу ж затерти.
Для цієї операції краще використовувати більш рідкий розчин, трохи розбавивши його водою до текучої консистенції сметани. Безумовно, розчин повинен бути чистим, «тонким», що не містять крупних включень.
З допомогою ковшика штукатурка вихлюпується на стіну, але при цьому виходить вже не гірка, а ось така «клякса».
Одразу ж пускається в хід терка – її бажано попередньо злегка змочити у воді.
Тертку щільно притискають до поверхні стіни і починають затірку круговими рухами, розподіляючи напіврідкий розчин.
На цьому етапі повинні заповнюватися всі дрібні нерівності, вирівнятися всі раніше залишені сліди від інструментів, край терки остаточно зріже дрібні виступи.
Якість розрівнювання постійно оцінюється візуально.
Якщо з’явиться необхідність, можна додати ще якусь кількість напіврідкого розчину.
Якщо все-таки попався камінчик, то його відразу видаляють, щоб він не створював борозен.
Тертку відривають від поверхні дуже плавно і тільки в русі. Якщо спробувати зняти тертку, просто статично притиснуту до стіни, вона обов’язково залишить рельєфний
слід.
Обробивши один ділянка, переходять на наступний, дотримуючись того ж порядку – спочатку чорнове вирівнювання полутерком, потім нанесення напіврідкого розчину…
…а потім остаточне вигладжування теркою.
У підсумку повинна підучитися рівна оштукатурена поверхню.
Практично стіна вже готова — якщо її зовнішньому вигляду не надається вирішального значення або, приміром, за нею буде виконуватися облицювання плиткою, то можна на цьому роботу вважати виконаною.
Але якщо стіна готується, скажімо, під фарбування, то поверхню можна ще більше «облагородити». Для цього беруть паузу, приблизно в 8-10 годин, щоб нанесені на стіни штукатурний розчин добре схопився.
Почекавши деякий час, переходять до остаточної замывке поверхні.
Ковшиком набирають чисту воду і вихлюпують її на ділянку стіни.
Потім цей рясно зволожений ділянку поверхні одразу ж затирається чистої поліуретановою теркою, вже без жодного розчину.
Подібна обробка усуне всі недоліки, зробить поверхню рівною і гладенькою.
Така операція проводиться по всій площі стіни.
Одночасно приводяться в порядок всі внутрішні і зовнішні кути.
Цю обробку вже можна навіть порівняти з глянцеванием поверхні. тобто вона, при якісному виконанні, не потребує подальшого шпаклювання. Крім того, подібна «мокра» затирка значно зміцнює поверхневий шар цементно-піщаної штукатурки.
Результат показаний на ілюстрації – прикладена правило свідчить, що досягнута необхідна рівність поверхні, готова під фарбування (після нанесення відповідної грунтовки).
Така технологія оштукатурювання цілком може бути застосована і для внутрішньої обробки – наприклад, для сходових кліток, під’їзду, комори, коридору – ніхто і не помітить у цих прохідних або підсобних приміщеннях, що робота виконувалася без використання маяків.

Оштукатурювання внутрішньої перегородки гіпсовим розчином без маяків

У цьому прикладі той же майстер виконує оштукатурювання внутрішніх гіпсових перегородок у будинку старої споруди. Замовниками поставлено завдання – мінімізувати витрату матеріалу. Після обстеження кривизни стіни було прийнято рішення про доцільність її вирівнювання тонким шаром штукатурки без застосування маяків.

Стіна вже очищена від старих оздоблювальних покриттів і прогрунтована складом глибокого проникнення.

Ілюстрація Короткий опис виконуваної операції
Вирівнювання стіни буде проводитися з використанням готової сухої будівельної суміші на гіпсовій основі «Knauf-НР Start», добре підходить для оздоблення внутрішніх приміщень.
Розчин готується відповідно до інструкції, але при цьому необхідно враховувати, що замішуватися має такий обсяг штукатурки, який буде гарантовано вироблений протягом 25÷30 хвилин.
Особливо це важливо мати на увазі починаючому майстрові.
Щоб не накладати занадто товстого шару, але при цьому не побоюватися розтріскування і відшарування штукатурки, вирішено виконати армування c допомогою фасадної стеклотканевой сітки.
Для цього насамперед розпір набирається з ємності вузьким шпателем, переноситься на широкий шпатель або кельму…
…а потім наноситься на стіну шаром приблизно в 2 міліметри.
При цьому особливо вирівнювати нанесений розчин немає необхідності.
Таким порядком покривається смуга стіни від підлоги до стелі шириною 1000 мм так, щоб гарантовано розмістилося полотно армуючої сітки.
По висоті оштукатуреної стіни відрізається полотно армуючої сітки.
Починається її укладання в свіжоукладений шар штукатурки.
Сітка вирівнюється у вертикальному напрямку.
Якщо вона укладається поруч із вже армованим ділянкою, то дотримується нахлест полотен шириною в 100 мм.
Щоб полотно добре трималося на штукатурному розчині на цьому етапі, його злегка притоплюють руками.
Після того, як полотно зафіксовано в потрібному положенні, беруть широкий шпатель або кельму і починають утоплювати повністю сітку в пластичному розчині.
Виступив назовні гіпсовий розчин відразу намагаються максимально розрівняти, приховуючи при цьому волокна сітки.
Після того як вся поверхня буде армована, їй необхідно дати витримку для схоплювання розчину.
Так як штукатурка на основі гіпсу, які зазвичай достатньо 40÷60 хвилин – і можна буде переходити з подальшим операціям.
Майстер рекомендує користуватися трьома основними принципами, що забезпечують успішність проведення обштукатурювання стіни без маяків.
Принцип перший – кути повинні рівними по всій своїй висоті, інакше залишена кривизна неминуче відіб’ється на фінішній обробці кімнати.
Прикладаємо правило в кут, перевіряємо його положення по рівню і бачимо, що в наявності прогин по центру – міліметрів п’ять — шість.
З цього і почнемо вирівнювання.
Уздовж усього кута по вертикалі викладається з видимим надлишком гірка розчину.
Правило своєю гострою гранню притискається до лінії кута.
Потім, переміщаючи горизонтально правило з притиском до стіни, гірку розчину починають розтягувати по поверхні.
Таким чином починається вирівнювання першого ділянки стіни.
На малюнку добре видно, як заповнюються штукатуркою «провальні» ділянки.
Цей розрівняний ділянка уздовж кута після застигання стане своєрідним орієнтиром для подальшого оштукатурювання.
Точно така ж операція проводиться і в протилежному кутку стіни.
Принцип другий – необхідно добитися ідеально рівної лінії плінтуса, тобто кордону між стіною і підлогою.
Проводиться перевірка – прикладається правило, яке показує величину викривлення лінії.
Правило залишається лежати притиснутим до лінії плінтуса, а вище нього з допомогою шпателя викладається по всій довжині гірка розчину.
Потім, притискаючи правило до стіни і переміщуючи його вверх, нанесену гірку розтягують по стіні.
Тим самим забезпечується заповнення розчином всіх нерівностей і викривлень.
Межа між стіною і підлогою вирівняна по одній прямій лінії.
Тепер можна трохи почекати, поки схопляться смуги вздовж кутів і уздовж підлоги – вони стануть орієнтирами для подальшої роботи.
У цей час можна ще раз ретельно перевірити стіну, прикладаючи до не правило, щоб виявить найбільш «провалені» ділянки і якимось чином позначити їх. Саме на ці області буде викладатися більше розчину при подальшому оштукатурюванні.
Коли смуги підсохнуть, можна наносити штукатурку на поверхню стіни і витягувати її правилом, орієнтуючись на рівні лінії кутів і плінтуса.
Так проходять смугу висотою приблизно дві третіх висоти стелі.
Вирівнявши одна ділянка стіни, переходять до наступного.
Кожен попередній ділянка буде служити своєрідним орієнтиром чергового.
Стіна поступово починає набувати акуратний рівний вигляд.
Коли вся нижня частина стіни обштукатурена, необхідно згадати про третій принцип. Він, як вже, напевно, зрозуміло, говорить про те, що лінія стику стіни і стелі (лінія стельового плінтуса або верхньої кромки шпалер) також повинна бути ідеально рівна, виведена по прямій.
Надходять точно так само – прикладають правило, щоб оцінити ступінь кривизни, накладають шпателем гірку розчину по всій лінії, а потім витягають її переміщенням правила вниз.
Все, лінія стельового плінтуса виведена по прямій.
Після цієї операції необхідно витримати паузу, приблизно 40÷60 хвилин, щоб нанесені шари гарненько схопилися, і з ним можна було працювати.
По суті, залишилася неоштукатуренной тільки центральна частина стіни. Але зате в розпорядженні майстра вже є своєрідні маяки, в ролі яких виступають вже застиглі вирівняні ділянки.
Можна прикласти правило в декількох місцях, щоб оцінити, який шар на яких ділянках необхідний для якісного вирівнювання.
На неоштукатурених ділянках послідовно викладаються шпателем смуги розчину…
А розтягувати і выглаживать їх вже буде зручніше коротким, метровим правилом.
Постійно ведеться контроль за якістю одержуваної оштукатуреної поверхні.
При необхідності на окремі ділянки додають потрібну кількість розчину, а потім знову вигладжують правилом.
Безумовно, багато що при цій операції залежить від хорошого окоміру майстра і вивірених прийомів роботи.
У підсумку повинна виходити ось така рівна оштукатурена поверхню стіни.
Якщо на ній залишилися видно сліди від країв правила або дрібні недоліки, це по свіжому ще розчину можна усунути теркою.
Як працювати терткою для загладжування поверхні — вже розглядалося вище.
Ось він, кінцевий результат роботи.
Не виключено, що залишаться зовсім невеликі, не більше 1÷2 мм, перепади рівня стіни. Це в даному випадку не повинно засмучувати, так як все одно передбачається подальше шпатлювання поверхні під фінішну обробку, і всі ці дрібні недоліки не будуть усунуті, а поверхня доведена до ідеальної рівності.

На закінчення необхідно зробити застереження, що насправді у початківця штукатура може вийти далеко не так все просто, як здається на перший погляд. Все-таки роботу демонстрував майстер своєї справи, намагаючись «розжувати» всі нюанси виконання цієї досить-таки складною обробної операції. Тим не менш, необхідно пробувати, можливо, для початку на непомітних ділянках стін у підсобних приміщеннях, набивати руку, і досвід обов’язково з’явиться.

А щоб доповнити інформацію про оштукатурюванні стін без використання маяків, нижче читачеві пропонується ще два приклади-відеосюжету по цій темі.

Відео — Оштукатурювання цегляної стіни підвального приміщення без маяків

Відео — Вирівнювання стіни в житловому приміщенні штукатуркою без маяків