У мовній спільноті немає нічого сумнішого, ніж свідчення щодо вимирання мови і неможливість зробити що-небудь з цього приводу. Звичайно, мало хто знає, що мова може «померти». Я пом’ятаю, що перший раз, коли я коли-небудь чув, що мова згадується як «мертва», коли я роздумував про те, щоб взяти латину в середній школі. Я запитав когось, що це означає, щоб мова була мертвою, і вони сказали, що це означає, що більше ніхто не говорить. На жаль, це не те, що потрібно для того, щоб мова вважалася мертвою або майже не існувала.
Справжнє визначення мертвої мови — це та, у якої не залишилося носіїв мови. Існує кілька різних способів, які можуть відбутися, але суть полягає в тому, що якщо залишилася лише одна людина, яка говорить мовою як рідну мову і вільно, то мова померла. Це не має значення, якщо є ще члени спільноти, які розуміють мову або, можливо, говорять трохи про це. Навіть якщо в громаді є старші, які відмовляються викладати рідну мову для молодого покоління, мова приречена, оскільки вона не виживе, щоб перейти на нове покоління як рідна мова.
Мови можуть поступово вмирати, що, мабуть, є найбільш природним способом для цього, але багато разів виникають зовнішні впливи, пов’язані з боротьбою меншини проти більшості суспільства, в якому вони живуть. Смерть мови може початися в будинку, або вона може розпочатися в певній області так само високо, як уряд чи аристократія. Напевно, найпоширенішою причиною мовної смерті є те, що спільнота, яка раніше тільки говорила однією мовою, починає говорити іншу. Це називається «мовним зрушенням». Спочатку громада стає двомовною, не відкидаючи рідну мову, але незабаром вони починають все більше використовувати нову мову, поки їхня рідна мова більше не використовується.
Зміна мови може відбутися природно, але багато разів, ймовірно, занадто часто, це те, що уряд у тому чи іншому районі так чи інакше штовхнув, оскільки мови, які відкидаються, є в основному регіональними або мовами меншин. Інколи громада вирішує, що їм буде краще, якщо вони навчать більш соціально прийнятну або популярну мову, оскільки її члени матимуть доступ до соціальних та економічних можливостей, незнайомих їм. Якою б не була причина, зміна мови призводить до смерті мови, але принаймні смерть є поступовою.
Однак існують способи утримати мову від вмирання або оживити мертвого. Найкращим прикладом цього, мабуть, є те, що , прийнявши його від практично вимерлої мови до тієї, яка мала ціле нове покоління людей, які говорили це як свою рідну мову. З відновленням або пожвавленням мови приходить відновлення і пожвавлення культури і спадщини, тому чудово, що люди намагаються зробити щось, щоб зупинити або принаймні уповільнити смерть багатьох зникаючих мов.
